Опубліковано в Читаємо Біблію

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря. І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.
І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.
Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;
а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.
А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.
Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.
Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?
А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.
Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите…
Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують. Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

Послухайте ж притчу про сіяча...

Зкачати аудіозапис у форматі mp3 на свій пристрій