Лінь від Божого дару
В приповістках Бог порівнює два способи життя — з Богом і без Бога. Основна тема книги Приповісток. Той, хто живе з Богом, поступає по Божому, а безбожний поступає не так, як Бог каже робити, поступає по своєму. І це цікаво, ні?
По своєму...
І ми любимо поступати по своєму, правда? Ми любимо, щоб було по нашому. Ну, тому, що ми на Його образ створені! І тут немає нічого дивного і страшного. Для нас дуже важливо бути правдими стосовно самих себе, досліджувати самих себе,— як Бог нас створив. Як створена наша душа? Як ми реагуємо на оточуючий світ? І говорити правду, як воно є і приносити це перед Бога. Не заперечувати! Так Багато сьогодні є серед віруючих цього "синдрому заперечення", коли люди заперечують те, що є насправді. Нам не потрібно заперечувати, якщо ми хочемо пізнати, нам потрібно визнавати, говорити правду. Просто говорити правду.
Ми любимо, щоби було по нашому, правда? ми любимо це. Нам подобається, коли хтось приймає наші поради. Коли ми і хтось інший дає третій людині пораду, і вона вчинить по нашому - нам робиться приємно. Коли хтось підказує нам як щось зробити, нам хочеться зробити, все-таки, по своєму. ми слухаємо, але нам хочеться зробити по своєму.
На Його образ
Що ще цікавіше — ми сприймаємо себе, як центр. Як центр нашого світу. Ми дивимося з себе у світ, і ми — в центрі, а світ є довкола нас! Ми усвідомлюємо себе, як центр. І багато хто намагається це просто заперечити і перекреслити. Наприклад, говорячи про Церкву і про життя з Богом, що ти не є центральний, ти не є самий головний, що світ крутиться не довкола тебе... Але, тим не менше, ми дивимося з себе, як з центра на весь довколишній світ. Як же ж це пов’язується з тим, що наприклад, Христос є Голова? Як же ж це пов’язується зі всім рештою?
Дійсно, я не є пуп землі і цього світу, але все рівно, я дивлюся на цей світ з центру, з себе, себе бачучи, як центр... І, якщо трішки над тим подумати,— а це Бог так створив! Він нас створив на Свій образ. Він є центром всього всесвіту. Він є центром всього життя. І нас створив... як Себе. Він нас створив на Свій образ, тому ми так дивимося на все! Тому ми хочемо, щоб чинилася наша воля, тому, що Бог хоче, щоб чинилася Його воля. Ми вчинені на Його образ.
Підстава для реалізації
Єдина лиш проблема, що ми відділилися від Нього і стали альтернативними. І тепер бажаємо альтернативних реальностей. Альтернативних вирішень. Стали альтернативними центрами. І тепер центрів — сім мільярдів на планеті і це вже зовсім не центри, зрозуміло. Це якась каша вийшла з того всього. Але, Бог нас так створив. А навіщо??? Наступне питання — навіщо??? Але, якщо ми маємо з ним одну волю, якщо ми маємо один розум з Ним... То тоді це нормально, що ми є в центрі. Ми з центра дивимося довкола. Те, що ми хочемо вчинити по своєму, коли наша воля збігається з божою волею, і вона збігається, коли ми навчаємося Божого розуму, то тоді те бажання стає не тільки нормальним. Воно стає добрим, Божественно добрим. Це прагнення вчинити цю волю, яка є в мені, — воно займає правильне місце! Бо ця воля, що в мені — Божа воля. Тільки за умови, що ми не розділені з Богом. Для цього ж Христос же пришов, щоб нас назад забрати. Забрати в Божу сім’ю. Забрати в самого Бога всередину. Щоби ми Ним жили, а Він жив в нас. Щоби нам бути храмом Святого Духа. Щоби Він крізь нас жив. І це — дивовижно! Це дивовижно...
Брак мотивації
Ми так часто стикаємося зі словом "лінь", це таке негативне слово... З дитинства нам вбивали в голову, що лінь — це дуже погано, і, нерідко, називали лінивими. І дуже не хотілося, щоб було так у нашому житті, щоб бути лінивим. Це дуже негативне поняття. Але, якщо почати роздумувати про нього — це дуже цікаво. Лінива людина. Якщо поспостерігати за її життям, за її реакціями, або, коли ви почуваєтеся в такому стані, начебто ви ліниві. Насправді — це брак мотивації. Брак рушійної сили, щоби щось зробити. Люди дуже енергійні, дуже діяльні і дуже творчі можуть пересвідчувати цей стан ліні. Чому так? У них брак мотивації.
Бігти у воді
Це яскраво видно на дітях. На дітях можна стільки всього навчитися, лише з тієї причини, що у них ще немає систем самозахисту і хитрощів дорослих, якими вони приховують свої реакції, замасковуючи їх і вдаючи щось інше. Діти ж виявляють все так, як воно є. Якщо вони не хочуть щось робити, вони цього не приховують. Слово повільний яскраво описує, принаймні, один аспект поведінки яку називають лінивою. Людина тоді діє повільно, не з причини розважності, але через той брак мотивації. Вона, наче, біжить по піску. І то — повільно. Вона робить те, чого вона не хоче робити. І ось що цікаво. Дитину часто не заженеш додому. Є речі, які їх не потрібно змушувати робити. Важко відірвати дітей від них, якщо вони ними зацікавилися. І Бог зробив так, що в дитині повно енергії з самого дитинства! Вона бавиться, аж доки не впаде і не засне. І раптом, вона починає бути повільною так, начебто, в неї витягли батарейки... Вона не хоче робити чогось, до чого її змушують.
Бог дав нам вільну волю. І нвчого не можна з тим зробити. Її не можна поневолити, бо вона по визначенню — вільна! Її можна зігнути, її можна придушити, її можна посадити в клітку, але зробити її не вільною не можна. Вона залишиться вільною і, при першій можливості, вона вислизне, як пташка виривається з рук. Людина має вільну волю і це - дар від Бога. Його неможливо забрати в людини.
На підприємстві працівник розповідаєкерівнику чому він цього не зробив. І він знайде тисячу пояснень що саме йому стало на заваді, але правда в тім, що він просто не хотів це зробити..
Бог не створив нас лінивими
Лінь - це брак мотивації, і це дуже важливо нам розуміти, щоби зустрічаючись з ним у своєму житті ми не лякалися. Щоби ми не сприймали це, як наш дефект, як несправність нашої істоти. У світі на нас вішають ярлики, щоби забрати у нас наше майбутнє. Як тільки ми повіримо в те, що ми невдахи, чи алкоголіки, чи лінюхи - ми одразу ж починаємо такими бути. Бо це закон - як людина думає в своєму серці, така вона і є. Тому нам так життєво необхідно знати правду. Знати хто ми є насправді. Бог не створив нас лінивими. Ні. Зовсім ні! Достатньо подивитися на дітей. Вони весь час рухаються, весь час чимсь зайняті, вони пізнають цей світ! І коли дитина не хоче вчитися в школі і приносить двійки... Подивіться, яка вона була спочатку, і що ви робите з нею, що вона не хоче вчитися! раніше вона вчилася кожну секунду свого життя. Що ж зробили таке, що вона втратила цю тягу до пізнання? Це треба було постаратися. Її не можна було зупинити! Вона повторювала все за вами, запам’ятовувала звуки, запахи, кольори, вбирала цілий світ. І тут, раптом, якісь прості речі вона не може запам’ятати, чи вивчити... Люди не можуть отримати освіту, вивчити мову. Що сталося??? Брак мотивації. Цей світ убиває в людині мотивацію — те, що Бог в неї заклав. Цю енергію він висмоктує, витягає і кудись діває. таке враження, ніби десь пробили дірку в цистерні і води все менше й менше. Бензин кудись витікає. Десь є витік енергії. Хтось кудись краде... Нам важливо знати правду — Бог не створив нас лінивими. І якщо у нас є брак мотивації до чогось - це не причина себе засуджувати, або тим більше, вішати на себе якийсь ярлик. Потрібно отримати мотивацію.