Повік праведний не захитається † Випуск №42

Опубліковано в Початки мудрості

Дяка Богові за те, як Він запланував на кожен день годувати нас Своїм Словом. Звідки ми знаємо це? В посланні до Євреїв Бог відкрив багато дивовижних речей, які не відкривав в інших місцях. І там Він сказав, що всі його вчинки були вчинені до закладин світу. Насправді, насправді, коли Господь творив Небо і Землю, Він не тільки створив нашу планету, заселив її тваринами і різними істотами, рибами, птахами. Не тільки створив космос і всесвіт, у якому натворив безліч планет і галактик і зір. Наповнених ними. Він створив всі Свої справи!.. Він все зробив за шість днів, а в сьомому дні Він відпочив повністю. Про це говорить нам Боже Слово в Євреях, що всі Його вчинки були вчинені до закладини світу. І коли Він сьомого дня спочив — Він спочив повністю від всього. Після цього він вже жодної роботи не робив. Його вчинки — просто ставалися, виявлялися в часі до нас, в означені пори і часи. Це — як запрограмована програма, яка в певний час запускається і робить певну дію.

Все вже було зроблено. Все вже приготовано і зараз воно просто з’являється. Це те, що ми з вами вже неодноразово бачили в Ефесян 2:10 — і для нас Господь приготував вчинки, в яких ми будемо перебувати. Наперед приготував. Вони готові. Їх не треба створювати. Їх не треба придумувати. Їх не треба робити заново. Ні. Вони — вже готові. Господь всі Свої діла зробив наперед.

І Слово Своє, яке він поставив вище всякого іншого Імені Свого (Пс137:2), Господь сказав наперед. Він приготував Його наперед — для нас. Він поставив Його вище всякого іншого імені свого тому, що Слово — це як Бог виявляється до людей. Це саме найвище — найвища форма виявлення. І в кожному Своєму Імені Господь виявляв себе з тієї чи іншої сторони. А в Слові Він виявив Себе повністю. І цим же ж Словом Він сказав в римлянах, в першому розділі, що тепер "все що можна знати про Бога — Бог нам відкрив". В Слові Своєму. Це постійне об’явлення, яке завжди доступне до нас, коли ми приходимо до Нього, щоби прийняти. Як ми говорили з вами про ріку.

Це Господь сказав: ріки живої води потечуть з тебе... Це ріка Святого Духа, ріка самого Бога — вона завжди тече. Завжди доступна і ми можемо завжди прийти і прийняти. Прийняти об’явлення.

Чого об’явлення? Що Бог нам буде об’являти? І Він каже нам в цьому знаменитому місці, це знамените Слово, яке ви, напевне, чули: Покликуй до Мене і Я тобі відповім. Покажу тобі велике і недосяжне, чого ти не знаєш. Чого ти не знаєш — Єремії 33:3. І в римлянах у 10му розділі він говорить: Я приготвуав для вас те, чого око не бачило, і вухо не чуло і на думку людині не приходило і не спадало — те Господь приготував тим, хто... любить Його. Тим, хто любить Його, чуєте? Дяка Богові, що Він приготував нам все наперед! І через це ми знаємо, що на сьогоднішній день в Бога готові об’явлення для нас. Він буде навчати нас і виявляти нам Ким Він є.

Господь, вводячи Ізраїль в обіцяну землю, крізь страшну аравійську пустелю, Він сказав: Я вже пройшовся перед вами і все наперед приготував. І так і в нашому житті — Господь наперед все приготував. Все готове у нашому житті для нас. Тому, що коли ми приймаємо Спасіння від Господа, довіряючи Йому своє життя, і робимо це насправді — ми виходимо з цього світу в кам’яну пустелю. Ми йдемо туди, не знаючи, куди йдем. Як і Авраам. Бо ми йдемо стопами віри Авраама, як в євреях сказано - ми йдемо його кроками. Бог покликав Араама і він пішов, не знаючи, куди йде. В той край, де він ніколи не бував. І так само відбувається з кожним з нас, коли ми почуємо Божий голос і Він скаже нам просто в серце. Він торкнеться нас... і ми зрозуміємо, що це — дійсно Бог. Що Він дійсно живий і Він дійсно є. І ми скажемо Йому:"Так, Господи. Я хочу, щоб Ти був моїм. Я приймаю Тебе." В ту мить ми народжуємося згори. І ми виходимо зі світу. І ми йдемо за Господом. Ми не знаємо куди. Але ми знаємо за Ким.

Господь... Його голос... Його Слово, яке говорило до нас, яке ми чули. Ми почули, що Воно гідне довіри. І нам не треба знати "куди". Куди - не визначатиме наше рішення. Визначає наше рішення те, Хто покликав нас. Так Ісус сказав:"Мої вівці знають Мій голос". Він кличе нас, іми йдемо. Не знаючи куди. І насправді, ми йдемо в пустелю. У пустелю, де немає води, де немає трави, де немає маґазинів. Де немає природнього забезпечення. Де Бог буде годувати нас хлібом з Неба. У що не може повірити жодна людина цього світу. Вони сміються над цим, і кажуть:"Звідки Бог тобі дасть? З неба?!" Так, з неба. Бог завжди дає з Неба, тому, що Він живе на Небі. Він пробуває скрізь, але місце Його проживання — куди людина не може потрапити. І куди він забирає нас. Вірою ми сягаємо Неба. І, як ажуть теологи: Божа дитина ходить головою в небесах, а ногами ходить по Землі, тому ноги треба періодично мити. І це ілюстрація нашої гріховної природи, від якої ми освячуємося, протягом нашого життя з Богом в часі, стаючи на досвіді праведними. такими, який є праведний Він.

Він виводить нас в цю пустелю і веде крок за кроком по тих місцях, які Він наперед приготував. І Слова на кожен день є готові. І коли вони виходили, коли євреї виходили з пустелі в обіцяний край, перед тим, як перейти Йордан, Господь сказав Їм: "Я виів тебе і водив тебе сорок років по пустелі. І не стерлося твоє взуття. І росло воно на нозі твоїй. І не витерся твій одяг. І не порвався, але ріс на тілі твоєму. І Я годував тебе хлібом небесним, щоби ти пізнав, що не силою своєї руки, не власною силою здобув ти це. Не купив у маґазині. Не виростив із Землі. Не заробив своєю працею. Але — Господь годував тебе, щоб ти пізнав, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що походить з уст Божих." (Вт. 8:1-5)

Бог годував Євреїв довгих сорок років. З уст Своїх — манною небесною. вн так і сказав - з уст Божих. І Спаситель, коли прийшов на землю, відкрив це глибше, і сказав:"Не хлібом самим живе людина, але кожним Словом, що походить з уст Божих".

І це така, непроста думка — як Словом можна наїстися. Але манна була дуже реальною і матеріальною. І вона виходила з уст Божих. Слово Боже стається тілом тоді, коли потрібно. Вон стається для нас всім, що для нас потрібно. Воно є диханням, повітрям, яким ми дихаємо. Серцебиттям наших тіл. Поглядом наших очей. Енергією між нашими атомами, яка скріпляє наші молекули і творять довкола всю матерію — це все створено Словом Божим. І той хліб, який ми їмо для наших тіл так само тримається Словом Божим. Але, ми маємо доступ до Самого Слова. У Його первинному вигляді. Слово — просто з Божих уст. Просто — в наші серця.


Записано з прямого ефіру Радіоканалу Благодаті у 2014р.© РКБ † Дух Господній — до кожної оселі!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter