Ми дуже потрібні Богові!..
Людина вчинена, щоб бути потрібною, бо Бог створив нас для Себе. Він заклав це в нас, що ми — ті, хто дуже потрібні. Ми тільки не знаємо, що це ми Йому потрібні. Насправді ми потрібні тільки Богові. Так, часом — один одному, але то тільки на якийсь час. А Богові ми потрібні завжди. Він нас для Себе створив.
Я створений для Бога, бо я Йому потрібен. Навіщо? О! Дуже багато всього! Щоб я був! Щоби Він міг мене любити. Щоби Йому було кого любити. Щоби Він мені показував, а я дивувався. Я — захоплювався і зачаровувався Ним, а Він продовжував і продовжував мене захоплювати. Людина вчинена бути посудиною Божої слави. Бути тим, хто захоплюється Богом. Не по наказу, а від серця. Не тому, що так треба, а тому, що інакше я не можу. Бог учинив людину так, що ми не можемо інакше, коли ми дивимося на ті вчинки, що Він робить, ми не можемо не захоплюватися. Чому? Бо Він захоплюючий! Він дивовижний! І Бог нас учинив такими, що можуть це робити.