Другі після Бога, або влада віри

Автор: Адміністрація † РКБ. Опубліковано в Молочний шлях

Це причина всіх невдач в нашому житті. Коли не стається те, чого ми сподівалися. Це тому, що ми послухали неправду і прийняли її як правду, і подумали, що є так, як нам сказано. І ми пішли і знайшли, що так не є. І наш задум, оснований на цих словах, не стався.

Ми називаємо це невдачами. А людей, які постійно живуть у невдачах — невдахами. В тому ж місці, яке ми згадували, в Івана, Бог сказав: він — батько всілякої неправди. А ще він — душогуб, від початку (Ів. 8:44). Він виявляє нам серце диявола. Він той, хто губить душі. Погублює їх, нищить. Убиває.

— Як?
— Він заводить їх у небуття.
— Яка йому користь з того? Навіщо він так поступає?
— Річ у тім, що він людей ненавидить. Ненавидить означає: він хоче, щоби їх не було.
— Що ми йому зробили?
— Ми зайняли те місце, на яке він сподівався.
— Коли ми це зробили?
— А Бог нам віддав його місце. Вірніше, те місце, на яке він сподівався.

Він був верховним ангелом-хоронителем, або охоронцем Божої присутності, другим після Бога. Та він не знав, що це місце, другого після Бога, приготоване для людей. І коли він це дізнався, будучи присутнім на нарадах Трійці (Єз. 28:16), так ми це називаємо, бо інакше важко висловити. Коли Бог чинив Свої діла, до закладин світу, він дізнався, якось. Що людина буде Божим спадкоємцем. Не люцифер. Це було його перше ім’я — носій світла, охоронець Бога, Божої присутності (Єз. 28:14). Другий після Бога. Він дізнався, що люди будуть Божими спадкоємцями і вони будуть майже на рівні з Богом. Як Йосип був із фараоном, майже на рівні. Тільки престолом фараон був вищий Йосипа. А вся влада була в його руках і всі рішення він приймав.

Ось тоді, дізнавшися, Люцифер зненавидів людей, через заздрощі. І беззаконня Богопротивництва з’явилося в його серці (Єз. 28:15). І в ту ж мить, як це сталося, цим він упав (Іс. 14:12), був скинений на Землю.

А потім все почало розвиватися вже з людьми і він прийшов, щоби довести, що люди недостойні цієї позиції. І цієї спадщини. І ліпше, щоб їх взагалі не було. Тому він нас ненавидить. Ось таким чином, убиваючи нас словами неправди, які він вигадує зі свого серця. І люди, приймаючи їх за правду, починають іти і заходять у небуття і гинуть. Наші життя на це дуже схожі. Бажаємо і не маємо, прагнемо, а досягнути не можемо. Через те, що приймаємо не те слово.

Отож, віра — думати, що це, що я чую — правда. І допоки не прийшов Спаситель, в нас не було вибору, бо вся Земля — під владою диявола, який має владу говорити до нас все, що йому заманеться. І він нищив людей нашими ж власними руками, говорячи слова у наше серце і ми йшли у смерть, у небуття. Та коли прийшов Спаситель, Слово правди, ми отримали вибір, у яке слово вірити. Яке слово приймати, бо вони протилежні одне одному. Правда і брехня, як світло і темрява. Не можеш сидіти на двох стільцях. Не можеш служити двом панам. Або одного будеш слухати, або другого. Бо тягнуть вони в різні сторони. Говорять протилежні речі. Отож, віра від слухання.

Божа віра — від слухання Божого Слова. Не Божа віра, віра демонічна, або диявольська,— від слухання слова диявола.



********************************
Записано з прямого ефіру Радіо Каналу Благодаті у 2016р. © РКБ † Дух Господній — до кожної оселі!
verba volant scripta manent
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter