Це причина всіх невдач в нашому житті. Коли не стається те, чого ми сподівалися. Це тому, що ми послухали неправду і прийняли її як правду, і подумали, що є так, як нам сказано. І ми пішли і знайшли, що так не є. І наш задум, оснований на цих словах, не стався.

Ми називаємо це невдачами. А людей, які постійно живуть у невдачах — невдахами. В тому ж місці, яке ми згадували, в Івана, Бог сказав: він — батько всілякої неправди. А ще він — душогуб, від початку (Ів. 8:44).

Це питання походить із Божого Слова. — Так? — Це ж очевидно. Ісус Христос прийшов щоби дати нам вічне життя. Спаситель приніс нам вічне життя. А що воно таке? Що це, вічне життя? Ми ж умираємо, ми бачимо, що є цвинтари і вони повні людей, що жили. Що, "життя після смерті"?

Бог добріший, аніж ми можемо собі уявити в мільярди разів.

Ми знамо, що таке добре і що таке зле. Що таке добро і що таке зло. Кожен з нас має якесь поняття про це. Коли дітям в школі дати завдання намалювати добро і намалювати зло, вони щось намалюють, бо них є якесь поняття про це питання. Якщо дорослому дати те ж саме завдання, він намалює щось інше. І чим більше ми йдемо по житті, тим більше ми пізнаємо. Це дерево, пізнання добра і зла. Ми пізнаємо і добро і зло. І ми бачимо людей добрих і людей злих. Вчинки добрі і вчинки злі,— ці дві крайності.

Мудрість, חכמה — ЧОКМА на гебр.,— бути мудрим, мудрість, знання, досвід, розумність, або інтеліґентність, проникливість, погляд із середини - інсайт, судження, розсудок, суд. Це слово завжди використовується в позитивному значенні. Справжня мудрість веде до пошани перед Господом, благоговіння, це — глибока пошана. Тому скептики ніколи не знаходять мудрості і ніколи не дізнаються справжнього значення життя, скептики.