Посолені сіллю...
Я слухав у своєму житті багато проповідей. І про багато з них я думав: якби я був невіруючий і їх слухав - я би ніколи не покаявся. Я б ніколи не полюбив Ісуса Христа. Я б ніколи не закохався у Слово Боже. Вивітрена сіль. Слово, не приправлене сіллю. Бог каже: ви — сіль Землі, і жертва має бути осолена. Осоліть, осоліть жертву Ісуса Христа цією сіллю, словом благодаті (Кол. 4:6), люблячим словом, яке вийшло з серця самого Бога-Отця.
Коли ми дивимося в Книгу Буття, ми бачимо, що Бог створив Землю, але вона не плодоносила, бо не було ще дощу. І лише коли впав дощ, Земля почала плодоносити (Буття 2:5) і забуяли різні рослини - трави, дерева і Земля перетворилася в Едемський садок.
І ми бачимо землю Єрихону, куди лот біг, бо вона була, як Едемський садок, яка потім стала неплідною. І єрихонці вийшли і жалілися Єлисею, кажучи: не плодоносить наша земля. Що нам робити? Як нам жити? Цей Едемський садок просто зів’яв. І Єлисей відповідаючи сказав: подайте мені нового дзбанка. І покладіть туди солі. І вони подали йому. І він вийшов до джерела води, і кинув туди солі і сказав: Так сказав Господь. Уздоровив Я цю воду і не буде вже звідти смерті, ані непліддя. І так є аж до цього дня.
Єлисей не налякався. Не почав виправдовуватися. Не сказав, я піду розберуся зараз з начальниками Єрихону. не почав вникати в причину. Він сказав - принесіть мені новий посуд, нове творіння. Принесіть мені Нову Людину, яка змучилася жити цим старим, безплідним життям і пити воду, яка хвора, недобра вода.
Кожна людина, яка приходить до Спасителя, стає новим творінням. І цей каже: дайте мені новий дзбанок. І покладіть туди солі. І вони подали йому. У них було все. У них був новий дзбанок, у них була сіль, бо там, де стоїть Єрихон не може не бути солі. Вони по солі ходять. Там все солене. І він кинув солі до води і Господь уздоровив воду і вона стала повна життя.
Господь дав нам воду життя - слово життя. І сказав - пийте з неї всі.ода - це Слово, приправлене сіллю. Словно, повне благодаті. Слово, яке втішає. Слово, яке дає надію. Слово, яке заохочує. Слово, яке любить, яке приймає. Яке, не тільки на словах, але й на практиці живе і діяльне. Це жива вода, в якій немає вже смерті і немає вже непліддя. Коли ви будете пити цю воду - ви будете плодоносити. Ваші церкви будуть плодоносити. Ваші життя будуть плодоносити.
Пити воду благодаті, щоби мати життя, а не смерть і для того, щоб плодоносити. І була вилікувана та вода і так є аж до цього дня. Це прекрасне, благодатне слово, яке сказав Павло в посланні до Коринтян. Я раз на місяць обов’язково читаю цей розділ:
Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп. Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом. А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили. Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам. А по всіх Він з'явився й мені... (1 Коринтян 15:1-8)
Ось - дивовижне Слово Євангелії, яку благовістив нам Ісус Христос. Це євангелія. Ми її прийняли і в ній стоїмо. Це добра звістка. Коли я вперше почув Євангелію, мене не запрошували в церкву. Мені сказали Євангелію. Ніхто не був зацікавлений щоб я прийшов у якусь церкву. Всі були зацікавлені, щоби я прийняв Євангелію - Добру Звістку. І ті, хто мені говорили - це були благословенні брати. І я також став благословенним, прийнявши добру звістку про прощення всіх моїх гріхів, що Христос помер за всі мої гріхи. І що Він був розп’ятий, похований і воскрес третього дня, за Писанням. І з’явився Він учням Своїм. Він воскрес і з’явився. Я, коли почув цю добру звістку. Це слово благодаті. Цю жертву я прийняв. Я прийняв Христа в своєх серце. І цим словом благодаті я є осолений. І я постійно осолюю жертву Ісуса Христа Словом благодаті.
Апостол Павло каже: я проповідую Христа. Я благодаттю Божою той, хто я є. І благодать, що в мені - вона не даремна. Я працював більше всіх, правда не я, а благодать - це плодоносне дерево, це плодоносна земля. Це чоловік, який пив благодатну воду - він плодоносив.І він каже: ви стоїте в цій благодаті і нею спасаєтеся, якщо тільки увірували не наосліп. Тому, що християни, які увірували наосліп, не побачили жертви Ісуса Христа, вони не є сіллю. Вони є цією звітрілою сіллю, якої в природі, практично, немає. тільки християни можуть бути віруючими наосліп, релігійними, наляканими, невеселими, нещасливими, жадібними - і це страшна річ. І Бог каже - це літеплість — не холодний і не гарячий. таке "християнство" буде викинуте. Бог каже - буде виплюнуто. Воно непотрібне. Але ми ввірували не наосліп в Благовістя. Ми ввірували в жертву Ісуса Христа, в Його кров святу пролиту. І Він не просто помирав — Він викупляв! Викупляв Собі людей, що стануть сіллю для цієї Землі і осолять цю Жертву. Що ми сьогодні будемо проповідувати Євангелію так, що в людей будуть сльози на очах! Що люди прийдуть до Христа! Вони будуть в тих кущах відпочивати. Вони будуть харчуватися тією Божественною їжею. Вони будуть радіти не тільки сім днів, а ціле своє життя! Вічність всю! І своїм дітям передадуть Христа. Тому, що ми є сіль Землі. Без нас все змарниться. Без нас немає життя — є тільки війни і проблеми. Корупція. Крадіжки. Брехня на кожному кроці. Брехня влазить в церкву. І в церквах люди женуться за грошима, за долларами і у шикарних машинах хизуються! Це не сіль. Шикарна машина - це не сіль. Сіль це Христос в тобі, який дав Слово Благодаті, яким ти живеш і яким ти інших людей приводиш до жертви Спасителя. Життям, яке є в тобі, цим Духом Божим, цією живою водою...
Це витримки із 101-ї передачі програми РКБ "Денне Слово" від 28го вересня 2015року. В кінці — молитва спасіння.Божого вам благословення, улюблені.